Коли міняти гальмівні диски? Допоки не пізно!

За нашим законодавством відповідальність за справність автомобіля несе власник або водій, зазначений у техпаспорті і той, хто експлуатує машину на постійній основі. Автосервіс відповідає тільки за якість виконаних ним робіт і теоретично – за наслідки, які настали внаслідок неналежного ремонту або техобслуговування. Та й то лише в межах замовлених клієнтом послуг. Простіше кажучи, автосервіс відповідає за те, що зробив, але не за те, чого не зробив.

Якщо власник авто, наприклад, відмовився від рекомендованої автомеханіком заміни гальм – він сам повністю відповідає за будь-які наслідки несподіваної відмови гальм. Як і в тому разі, якщо вчасно не звернувся на СТО або не замінив їх сам, якщо з’явилися ознаки їх критичного зносу. З цих причин усім водіям слід знати, в чому проявляється граничний знос гальмівних дисків.

Також періодично слід оглядати гальма з метою виявлення візуальних ознак зносу гальмівних дисків. Крім того, перевірку бажано зробити, якщо є підстави вважати, що на них здійснено вплив, здатний викликати їх пошкодження. Для цього необхідно з’ясувати, які в принципі можуть бути причини виходу з ладу. А вони діляться на дві основні групи: знос і пошкодження.

Нормальний знос гальмівних дисків

Очевидно, що метал гальмівного диска поступово стирається фрикційним матеріалом гальмівної колодки, що має певний ступінь абразивності. Коли знос відбувається рівномірно по всій поверхні – це називається нормальним експлуатаційним зносом.

Визначити допустимий знос гальмівних дисків дуже просто. Мінімально допустима товщина робочої частини, поряд з вихідною, вказується виробником на «ребрі» виробу. Якщо по всьому колу товщина більша за мінімальну, а різниця товщини в різних місцях (т.зв. різнотовщинність) не перевищує допуску (також установленого виробником автомобіля, а точніше – гальмівної системи), то диск ще придатний до експлуатації. Ясна річ, за відсутності пошкоджень.

Зайве говорити, що на автомобілі повинні використовуватися запчастини гальм, розроблені саме для цієї моделі, що визначається за каталогом застосовності. Якщо раптом якимись умільцями встановлений компонент з аналогічними посадковими розмірами і навіть аналогічною початковою загальною геометрією, але від іншого автомобіля – цифри на ньому можуть не відповідати значенням допустимого зносу гальмівних дисків (тобто вимогам мінімальної товщини) для гальмівної системи цього авто. Також якщо на виробі немає взагалі жодних вказівок – швидше за все, це не сертифікована продукція.

Нерівномірний знос гальмівних дисків

Іншим варіантом зносу гальмівних дисків – уже не нормальним – є нерівномірний знос. Це якраз той випадок, коли перевищений допуск за вищезазначеною різнотовщинністю (зазвичай для легкових авто не більше 0,01 мм, частіше менше).

Нерівномірний знос зазвичай є наслідком несправності або критичного зносу інших компонентів гальмівної системи: супортів або гальмівних колодок (підклинювання циліндрів супортів, нерівномірний знос або низька якість колодок). У разі перевищення допуску обов’язкова заміна.

Биття гальмівного диска

Биттям гальмівного диска називається відхилення при обертанні від площини цього обертання. Зазвичай допуски становлять приблизно 0,05-0,1 мм. Якщо биття більше, можуть спостерігатися такі явища:

• відчуватися ривки під час гальмування,
• тактильно відчуватися биття (пульсація) на кермі або педалі гальма,
• блокування гальм при натисканні на педаль гальма,
• нехарактерні звуки (пульсівний низькочастотний гул) у ділянці коліс під час гальмування.

До речі, ці ж явища можуть свідчити і про нерівномірний знос диска – в обох випадках гальмівна колодка взаємодіє з поверхнею, що «пульсує» при обертанні.

На жаргоні автомеханіків перевищення допуску щодо биття називається «диск повело». Нерідко таке відбувається внаслідок різкого перепаду температури. Наприклад, коли після інтенсивного гальмування, під час якого відбувається нагрівання до декількох сотень градусів, автомобіль потрапляє в глибоку калюжу або яму з водою. Якщо сталася подібна ситуація – краще постаратися якомога швидше заїхати на СТО і перевірити стан гальмівних дисків. У разі перевищення допуску щодо биття заміна обов’язкова.

Перегрів гальмівного диска

Під час тривалого інтенсивного гальмування виготовлений із металу з певною термообробкою диск може отримати термічне пошкодження. Наприклад, у разі тривалого спуску «на гальмах». Щоб цього уникнути, необхідно чергувати гальмування педаллю з гальмуванням двигуном на зниженій передачі. Або, якщо дозволяють умови руху (щільність потоку і дистанція), – різко скидати швидкість, а потім, відпустивши педаль гальма, дозволяти машині трохи розігнатися до безпечної швидкості і знову пригальмувати.

Однозначною ознакою перегріву є посиніння металевої поверхні. Перегрітий диск має бути замінений, оскільки перегрів призводить до зміни твердості металу в місцях перегріву. Отже, в будь-якому разі скоро виникне і нерівномірний знос диска.

Механічні пошкодження

Такі механічні пошкодження, як відколи крайки, тріщини на будь-якій його поверхні – неважливо, робочій або тій, що не стикається з колодками, ознаки глибокої корозії, наявність значних порізів або подряпин та інших дефектів, – також є вказівками до заміни. Експлуатація пошкодженого диска може закінчитися його руйнуванням під час руху, і зазвичай це відбувається саме в момент екстреного гальмування, коли гальма найпотрібніші.

Цікавий нюанс у зв’язку з цим спостерігається з вентильованими дисками – зовні вони можуть виглядати цілими, але мати тріщини на внутрішніх поверхнях вентиляційних каналів. Фахівці рекомендують підвісити диск на дротику і постукати по ньому, як по гонгу, – тріснутий буде видавати більш глухий звук, ніж такий самий цілий.

Замість епітаф... епілогу!

Для сучасних автомобілів, особливо легкових, значення допусків, якими характеризується допустимий знос гальмівного диска, – дуже невеликі. Зазвичай вони обчислюються сотими частками міліметра, і для їх вимірювання необхідно спеціальне обладнання. І якщо різнотовщинність ще можна виміряти в умовах звичайного гаража за допомогою цифрового штангенциркуля, то для визначення биття все одно знадобиться спеціальний стенд. Тому автолюбителям рекомендується в будь-якому разі звертатися до професіоналів.

Наостанок нагадаємо непорушне правило: гальмівні диски, так само як колодки і деталі підвіски (амортизатори, пружини, кульові опори, стабілізатори, кермові наконечники і т.п.), змінюються тільки попарно. Навіть якщо вам довелося через пошкодження викинути майже новий диск, слід виконати заміну і на іншому колесі тієї ж осі. Хіба що вам не пощастило «закатати» один буквально наступного дня після встановлення нової пари – тоді можна замінити тільки його. Зрозуміло, за умови наявності точного аналога від того самого виробника. Але будемо сподіватися, що така неприємність з вами не трапиться.