Не заводиться машина взимку — неприємно, але небезнадійно

У цій статті ми насамперед розглянемо ті причини, які ускладнюють холодний запуск двигуна саме в зимових умовах. Звісно, на тлі екстремальних морозів погіршитися може безліч несправностей. Але все-таки — не заводиться автомобіль взимку, особливо коли пуск не вдається морозним ранком, хоча вчора помірно холодна погода пуску не завадила — як правило, внаслідок впливу одного з типових факторів.

АКБ посаджена або замерзла — недостатньо пускового струму

Одна з найтиповіших причин утрудненого або неможливого холодного пуску морозним ранком — проблеми з акумулятором. Внаслідок уповільнення протікання електрохімічних реакцій за низької температури АКБ гірше заряджається від генератора. І якщо машина експлуатується в режимі «будинок-робота» із постійно включеними споживачами енергії, як то підігрів сидінь, світло, аудіосистема — хронічний недозаряд гарантовано. А тут ще сучасні автомобілі із системою «стоп-старт»: пуск, двісті метрів до світлофора — стоп, потім знову пуск — і знову стоп, знову пуск та знову стоп, пуск та знову стоп, пуск — стоп, пуск — стоп, пуск — стоп, пуск — стоп, пуск — стоп... тьху, прив’язалося. Вимкніть, коротше, її на зиму, якщо відключається.

Знижується в мороз й віддача струму. Навіть якщо АКБ була повністю заряджена в умовах теплого приміщення, то у разі охолодження до –10℃ вона може видати лише 80% від номінального пускового струму, до –20℃ — вже не більше 65%, а якщо пуск виконується за температури –30℃ — ледве половину. Звичайно, якщо ввечері машину залишили на вуличній стоянці з вже недозарядженою батареєю, то у разі сильних нічних морозів — вранці проблем з пуском на морозі не уникнути.

Якщо у разі спроби пуску в мороз стартер крутить повільно — це явна ознака того, що АКБ підсіла. Якщо ж немає й спроби пуску — стартер зовсім не крутить або авто взагалі не реагує на поворот ключа (авто з центральним замком не відкрилося з брелока) — батарея зовсім замерзла. Щільність електроліту впала, і вода в ньому замерзла. Який вже тут пуск…

 

Що робити у разі розряджання батареї?

Якщо АКБ розрядилася до межі працездатності — перед пуском у мороз треба ввімкнути на кілька секунд головне світло, щоб «прогріти» батарею зсередини. Інтервал вмикання складає від 5 до 20 секунд залежно від типу ламп — чим менше їхнє енергоспоживання, тим довше: ксенон короткочасно, галогенки трохи довше, економічні світлодіоди ще довше. Потім вимкнути світло, гальмо не тримати (якщо зворотне не є обов’язковою умовою пуску), на механічній коробці — витиснути зчеплення й зробити пуск. Крутити стартер довше 5–10 секунд не варто — безглуздо довгою спробою пуску можна тільки остаточно посадити батарею. Наступну спробу пуску варто робити не менш як за 30 секунд. Якщо з третього разу завестися не вдалося — спроби запуску припинити й переходити до заходів із зовнішнього забезпечення можливості запуску.

Якщо є бустер, можна скористатися ним для пуску згідно з інструкцією. Але зважте — якщо від зовнішнього джерела, будь то «пускач» чи «прикурювання», запускати авто з примороженим акумулятором — тоді батареї точно кінець. Це метод запуску для критичних ситуацій. Врятувати замерзлий акумулятор можна лише попередньо відігрівши його в приміщенні, і вже потім зарядивши за допомогою розумного електронного зарядного пристрою. І взагалі — мати зарядний пристрій дуже корисно, якщо є можливість заряджати АКБ там, де є доступ до електромережі. Або періодично знімати батарею та заряджати в теплі (якщо конструкцією авто допускається відключення живлення без наслідків).

Олива загуснула

Якщо машина замерзла і не заводиться — значить, замерзло щось конкретне, і можливо — в абсолютно прямому сенсі. Так, друга проблема холодного зимового пуску мотора, яка зазвичай ускладняється першою (або ускладнює першу — це як подивитися), це загусання моторної оливи. Недозарядженій батареї в момент пуску доводиться забезпечувати прокручування мотора, в якому замість рідкої оливи — щось близьке за консистенцією до вазеліну. Особливо, якщо вдарив мороз –30℃, а залито 10W. Якщо грубо, то морозостійкість оливи визначається так: число перед W мінус 35. Тобто з оливою 10W пуск має бути можливим за температури –25℃, а ось за –30℃ (10 мінус 40) вона вже настільки застигне, що стартеру під час пуску її не провернути.

Перевірити консистенцію моторної оливи можна за допомогою щупа — якщо ви побачите на ньому желе замість рідини, шукайте можливість помістити машину у тепле місце. На початку зими краще залити оливу 0W, але якщо не встигли, а прогноз обіцяє на ніч лютий мороз — є дідівський спосіб, як завестися з ранку. Для цього треба з вечора ще в теплу оливу долити 100 мл бензину (для великих моторів до 200 мл). Бензин розріджує оливу, а в процесі роботи двигуна випариться під дією високої температури. Тільки не зловживайте — наступного дня їдьте міняти оливу на зимову.

У будь-якому випадку краще міняти оливу саме в кінці осені — навіть у 0W низькотемпературна в’язкість знижується в міру забруднення та старіння, оскільки в ній накопичуються продукти зносу, присадки вичерпують свій ресурс, а летючі й менш схильні до загуснення фракції випаровуються і вигоряють.

Паливо замерзло

Якщо в момент пуску нормально стартер крутить але не заводиться двигун ні з першого, ні з другого-третього разу, значить батарея і олива в нормі — тоді дуже велика ймовірність, що джерело проблеми з пуском на морозі локалізовано в паливній системі.

Якщо окремо розглядати дизельні авто, то найчастіша проблема — замерзання дизпалива. Звичайно, воно рідко замерзає у прямому розумінні, проте може загуснути настільки, що вже не прокачується через паливну систему. Особливо часто таке трапляється за перших сильних морозів — коли на АЗС ще продають залишки «літньої» солярки. Замерзає паливо насамперед не в баку, а в паливному фільтрі, насосах та паливопроводах, паливній рейці та інжекторах, тому розв’язати проблему доливанням зимового палива із привезеної з АЗС каністри навряд чи вийде.

Очевидна ознака замерзлого палива — двигун спочатку запускається, а потім глухне. Річ у тім, що стартер, прокручуючи двигун, приводить у дію ПНВТ (насос високого тиску, який після паливного фільтра), і той продавлює паливо через рейку до інжекторів. Однак тут надходження солярки до ПНВТ знижується, і свято закінчується. Саме у фільтрі і є основна перешкода для руху палива — грудочки парафіну забивають фільтрувальний елемент. Через деякий час повторний пуск вдається, але відмова потім повторюється.

Як шлях розв’язання проблеми можна спробувати, якщо є можливість, відігріти сам фільтр. Якщо є доступ до електрики та довга «переноска» — можна використати фен. Запускаємо двигун і гріємо фільтр доти, доки не прогріється двигун — тоді він вже не замерзне. Якщо розетки поблизу немає, то може виручити хімічна грілка-пакет — якщо є доступ, щоб примотати пару пакетиків навколо корпусу фільтра. В цьому випадку мати кілька штук у бардачку не завадить, тим більше що ціна питання — 35–40 гривень за одиницю. Радикально розв’язати проблему може встановлення підігрівача паливного фільтра — це такий кожух-електрогрілка для фільтра з живленням від бортової мережі. За кілька хвилин від вмикання запалювання до пуску він достатньо прогріє фільтр і розтопить парафін у ньому.

Звісно, якщо дизпаливо застигло й у баку, тоді єдиний вихід — перемістити машину у тепле приміщення. Після розв’язання проблеми тим чи іншим способом краще не глушити двигун надовго на морозі, доки не закінчиться літнє паливо. Адже в такому випадку не заводиться машина після морозу з цілком конкретної причини — і якщо її не усунути, доведеться все повторювати спочатку.

Щодо спеціальних зимових присадок для дизельного палива — деякі з них можуть бути ефективними, але як профілактичний захід, а не швидка допомога. Немає чарівного засобу, маленька пляшечка якого, залита в бак, перетворить літнє ДП на зимове. Залиті в ще рідке паливо присадки-антигелі (депресори) здатні знижувати температурний поріг інфільтрації та застигання дизпалива, але вони ніяк не впливають на першу стадію замерзання солярки — помутніння. Отже, маленькі згустки парафінів все одно утворяться. Так, їх може виявитися недостатньо, щоб повністю перекрити потік палива через фільтр за той час, поки він не прогріється теплом від мотора. Однак у разі тривалого простою машини паливо розшаровується, і ці згустки осідають на дно паливного бака, ускладнюючи подавання солярки до двигуна. А ось залити в бак перед морозами порцію речовини, що зв’язує водний конденсат — цілком слушний спосіб запобігти проблемам із блокуванням паливної системи мікроскопічними шматочками льоду.

Щоб не доводилося займатися вищеописаним шаманізмом або вдаватися до таких екстремальних способів, як розведення солярки гасом (сучасний дизельний двигун з передвпорскуванням — це не мотор типу ЗІЛ-645), слід заздалегідь потурбуватися про зимову марку залитого в бак ДП. У нашому кліматі цього зазвичай достатньо — адже сорокаградусні морози у нас велика рідкість. Принаймні, поки Гольфстрім не охолонув…

Насос — не качає, а свічки — не гріють

Втім, проблеми з подачею палива можуть мати місце й у бензинових моделей. По-перше, присутня в бензині вода може перетворитися на крижану крупу і забити паливний фільтр так само, як і у випадку з дизелем. Крижані пробки в бензопроводах в наші дні — явище рідкісне, але й це виключати не можна — тут допоможе лише відігрів машини у теплі. Крім того, пуск бензинового інжекторного двигуна (як і дизельного) в мороз можуть ускладнювати і засмічені форсунки. Але у тих, хто заправляється на пристойних АЗС, де сильно не розбавляють бензин водою, частіше трапляється несправність паливного насоса. Через конденсат паливний насос може замерзнути, й повернути його у працездатний стан може лише тепло.

Ознака проблем з бензонасосом — відсутність характерного дзижчання з боку бензобака при переведенні ключа запалювання в перше положення (насос повинен увімкнутися, щоб підкачати паливо). До речі, саме тому рекомендується у будь-якому разі після вмикання запалювання зачекати із пуском кілька секунд.

Ще одна причина невпевненого холодного старту бензинового двигуна в мороз — забруднення чи зношування свічок запалювання. Хоча, як кажуть — не свічками єдиними — на запалювання несправність котушок також може вплинути. Причому помічено, що котушки деяких типів саме в мороз схильні відмовляти, як то кажуть, гуртом.

Зрозуміло, що проблема зі свічками, тільки вже розжарення — характерна і для дизельних авто. Якщо свічки розжарення несправні й не прогрівають циліндр перед пуском, суспензія солярки спалахує дуже неохоче. До речі, щоб свічки зробили свою роботу, слід прогріти їх, перш ніж повертати ключ запалювання в положення «пуск». На старих моделях прогрівання свічок до робочої температури перед холодним пуском займало до 30–60 секунд, але на сучасних моделях керамічні свічки розжарення можуть розігріватися за 10 секунд, а то й швидше. На панелі приладів зазвичай є лампочка (індикатор у вигляді спіральки) — поки горить, треба почекати з пуском.

Деякі водії практикують у сильний мороз прогрівання свічок розжарення у два-три прийоми: переводять ключ у перше положення, чекають поки згасне індикатор, вимикають запалювання та знову вмикають. Однак гарантувати, що це не зашкодить свічкам розжарення, ніхто не може. Тому якщо попри мороз пуск зазвичай вдається і з першого разу, робити це немає сенсу.

Інші причини

Вище описано суто зимові причини утрудненого або відсутнього запуску двигуна. Однак можливі й інші — низька температура посилила проблему, що вже назріла. Наприклад, може порватися ремінь ГРМ, тому що на сильному мінусі його матеріал задуб, і якщо вже з’явилися тріщини — у момент пуску йому і доля луснути. У цьому випадку при спробі пуску буде ривок, а потім все — стартер крутить (якщо двигун не втиковий — поршні не блокуються клапанами), а мотор не працює. Якщо двигун втиковий — ви попали на серйозний ремонт двигуна. Буває і так, що через ривок у момент пуску ремінь ГРМ перескакує на пару зубів. Тому якщо крутиться, але ніяк не заводиться двигун, у якого можуть зустрітися поршні з клапанами, краще не продовжуйте. При спробі чергового пуску ремінь ще далі перескочить, і так може доскакати до точки, за якою — капремонт блоку. Або взагалі — тільки звалище.

Стартер, який був готовий ось-ось наказати довго жити — теж може відмовити саме в момент пуску, коли йому доведеться провертати колінвал в оливі, що загуснула, і прокачувати цю субстанцію по системі змащення двигуна. Якщо за характерним клацанням реле нічого не сталося або замість звичних звуків пуску пролунав металевий брязкіт — це саме стартер сказав останнє «пробач і прощавай».

Причини неможливості холодного пуску в мороз можуть бути досить прості, і навіть смішні. Наприклад, якщо вчора ввечері ви приїхали під час густої мряки, а потім різко приморозило — міг замерзнути повітряний фільтр. Тоді його треба зняти, відігріти та просушити. Могла зіскочити клема з акумулятора чи окислитися контакти. А найбільш курйозна причина того, що в мороз не заводиться машина — зовсім не в морозі, а в… снігу! Можливо, під час руху назад при паркуванні ви просто заїхали вихлопною трубою в щільну кучугуру, і труба забилася — перевірте, чи є шлях для виходу вихлопних газів.

Як правильно мити машину взимку

Загальні рекомендації щодо холодного пуску в мороз

• Перш ніж повернути ключ запалювання в перше положення, переконайтеся, що тумблери всіх додаткових споживачів енергії: підігріву сидінь, світла, кондиціонера тощо — у положенні «вимкнено».
• Після ввімкнення живлення не поспішайте пускати двигун — дайте насосу підкачати паливо, прогрітися свічкам розжарення.
• На нейтральній передачі, витиснувши зчеплення на механічній коробці (не тримаючи ногу на гальмі в авто з АКП), здійсніть спробу запуску двигуна.
• Не крутіть стартер довше 5–7 секунд, якщо запуск не відбувається.
• Перед повторною спробою запуску зачекайте від 15 до 30 секунд. Для впевненості можна зачекати й хвилину.
• На інжекторних автомобілях (у тому числі дизельних) — не чіпайте педаль газу — запускати двигун з підготовкою має сенс лише у випадку з карбюраторними двигунами. Виняток — чергова спроба пуску після кількох невдалих — тоді є сенс у короткочасному відкритті дросельної заслінки для «провітрювання» циліндрів (залиті свічки).

Питання, чи варто вмикати дальнє світло перед запуском у морозну погоду, — справа досвіду. У будь-якому випадку це має сенс перед першою спробою запуску. Якщо в попередні дні мотор за аналогічної температури заводився з другого разу — значить, батарея потребує прогріву, і в цьому випадку «розкочегарювати» її ввімкненням фар краще — менше страждає двигун і не такий великий ризик посадити акумулятор першою спробою холодного пуску настільки, що друга вже виявиться неможливою.

Загалом проблема холодного пуску в мороз — проблема неготовності автомобіля до зими. Або в плані технічного стану, як-то якість залитого в бак палива, стан або марка моторної оливи, знос ременя або стартера, стара АКБ тощо. Або ж неготовність автолюбителя забезпечити режим експлуатації автомобіля, необхідний для підтримки нормального заряду батареї для наступного ранкового пуску: здійснення тривалих поїздок з мінімальним використанням другорядних споживачів енергії, додаткова зарядка з допомогою ЗП.

Коли не завелася машина в мороз — не треба на неї нарікати й лихословити автовиробника. Все ж таки треба розуміти, що більшість автомобілів розраховано на експлуатацію в усереднених умовах, або ж в екстремальних — але з доступом до теплого паркінгу та своєчасної технічної допомоги. Пам’ятайте про це — і нехай кожен зимовий пуск буде вдалим.