В принципі, на питання, як має виконуватися миття автомобіля взимку, можна дати просту й однозначну відповідь — мити машину за морозної погоди слід тільки на закритій теплій мийці з обов'язковим сушінням. А за плюсових температур мити авто можна так само як і в інші пори року.

Нажаль, для багатьох ця порада може виявитися важко виконуваною — як з економічних міркувань, так і з огляду на різну доступність мийки цього типу залежно від місця проживання. Тому доведеться розібратися, що робити, якщо тепла тунельна автоматична мийка не є доступною.

З одного боку, миття автомобіля взимку безумовно потрібне — щоб запобігти корозії кузова та підвіски, яка може значно прискорюватися через високу концентрацію реагентів, якими взимку обробляють дороги. З іншого — миття за морозної погоди несе цілком конкретні ризики.

Головна особливість миття авто за мінусової температури навколишнього середовища, як це не банально, — схильність води до замерзання. А також те, що при замерзанні вона розширюється. Відповідно, це загрожує не тільки примерзанням дверей та ущільнень, але й пошкодженням лакофарбового покриття. Адже будь-який матеріал має мікротріщини, і замерзання води в них посприяє їхньому збільшенню. І навіть якщо після одного миття наслідки цього фізичного процесу не помітні, ігнорувати їх не варто.

Друга особливість миття в холодну погоду — перепад температури. Очевидно, що для миття доведеться використовувати теплу воду. І не тільки тому, що вона краще розчиняє бруд, але перш за все — щоб вона відразу не перетворилася в крижану кірку, потрапляючи на охолоджений до мінусових температур кузов. 

Виходячи з цих обмежень і будуються основні правила миття автомобіля в боксі за допомогою апаратів високого тиску або на вулиці — на мийках самообслуговування чи вручну. Причому останнє, очевидно, — крайній захід, до якого в морозну погоду краще не вдаватися.

Миття в боксі

Миття в боксі, загалом, варіант цілком прийнятний. Однак щоб все пройшло без неприємних сюрпризів, в морозну погоду слід дотриматися низки запобіжних заходів, а саме:

  • відвідати мийку бажано у такий час, коли на ній немає черг — щоб мати можливість вимагати від мийника час на прогрів кузова у боксі. Це необхідно, щоб уникнути впливу теплої води на холодні елементи кузова — через різкий перепад температури можуть потріскатися фарба або навіть скло;
  • перед нанесенням піни необхідно ретельно змити бруд, приділяючи особливу увагу колісним аркам та іншим місцям кузова, де скупчуються брудний сніг і лід. Бажано перевірити на дотик, чи не залишилося під крилами бруду, і якщо залишився — вимагайте повторити промивання;
  • миття має виконуватися водою, підігрітою приблизно до 30–40 градусів. Це оптимальна температура, за якої вода ефективніше видаляє бруд, і при цьому не шкодить елементам кузова. Вода температурою 50–60 градусів — це перебір, але на мийках нерідко використовують гарячу воду, щоб скоротити час виконання операцій, тому будьте пильними;
  • після змивання піни слід ретельно просушити кузов спеціальним промисловим «феном», який також називають сушильним компресором або турбосушкою. Якщо на мийці немає такого пристрою, від її відвідування в мороз краще відмовитися. Струменем повітря слід ретельно продути всі пази кузова: дверні, капота та багажника, люка (якщо такий є), замки й дверні ручки, зазори механізмів повороту дзеркал, люк бензобака, приводи склоочисників, колісні арки й, по можливості, — гальмівні механізми (в плані просушування дисків і супортів легкосплавні диски з нетовстими спицями виявляться перевагою);
  • після сушіння компресором рекомендується також ретельно й неквапливо протерти кузов спеціальним рушником з мікрофібри, оскільки вода з мікротріщин ЛКП феном так просто не видувається;
  • вкрай бажано обробити всі гумові ущільнення силіконовим мастилом, а замки та механізми дверей, включаючи навіси капота та багажника, — проникаючим мастилом;
  • відїзджаючи з мийки кількома пробними гальмуваннями просушіть гальмівні колодки та диски.

Як додатковий захід — рекомендується покривати кузов гідрофобним складом — хоча б «одноразовим», тобто таким, який протримається хоча б до наступного миття. А якщо підходити до справи ґрунтовно, то покривати кузов автовоском ще з осені — дуже корисна звичка, яка дозволить довше зберігати первісний блиск лакового покриття.

Миття на відкритому повітрі

З усього сказаного вище вже очевидно, що мити машину в мороз на відкритому повітрі — чи то мийка самообслуговування, чи то миття вручну — ідея, від якої, по можливості, слід відмовитися. Просто тому, що під час вуличного миття неможливо дотриматися всіх обов'язкових етапів.

Змивати бруд з охолодженого до низької температури кузова все одно доведеться теплою водою, а значить, ризик розтріскування покриттів за різкого перепаду температури виключити не вдасться.

Толком просушити автомобіль теж не вийде — навіть якщо компресор виявиться в наявності, ви не встигнете обробити автомобіль з усіх боків до того, як волога почне замерзати. Про те щоб встигнути витерти воду ганчіркою, поки вона не замерзла у порах покриттів — і мріяти не варто.

В крайньому разі, якщо миття необхідне, а теплої мийки немає — слід не економити на часі, і взяти кілька додаткових жетонів. Це дозволить робити первинне змивання бруду поступово, починаючи з більшої відстані від розпилювача до кузова і поступово наближаючи форсунку мийного апарату для видалення бруду, що розкисає. Досвідчені водії спочатку пройдуться навколо машини, обдаючи одночасно якомога більшу площу злегка теплою водою (в міру віддалення від розпилювача вода охолоджується). Потім переходять до активного змивання, не забуваючи про колісні арки, дифузори та інші накопичувачі бруду.

Важливо! Не тримайте розпилювач апарату миття струменем високого тиску ближче ніж на пів метра до радіаторів охолодження двигуна та кондиціонера (конденсора). Занадто сильний напір води може деформувати тонкі пластини теплообмінника.

Автомобіль перед миттям бажано добре прогріти та протопити по максимуму. І якщо доведеться стояти в черзі на мийку — не глушіть двигун, продовжуючи прогрів аж до включення мийного апарату. Все це необхідно для зменшення перепаду температури в момент початку миття.

Після виїзду з мийки за мінусової температури рекомендується припаркуватися поблизу й відкрити всі двері, капот і багажник, люк бензобака — щоб вони не примерзли. Також обробіть ущільнювачі силіконовим мастилом, а механізми дверей — проникаючим. Як варіант можемо порекомендувати для механізмів збройове консерваційне мастило в аерозолі — воно містить інгібітори корозії, добре захищає від іржі навіть у холодному й сирому кліматі та краще утримується на поверхнях, ніж малов'язкі проникаючі мастила.

Що стосується бажання самостійно та вручну помити машину в сильні морози, то від такої ідеї однозначно варто відмовитися. Миття обливанням теплою водою з відра — прямий шлях до розтріскування лаку, а то й скла. Холодна вода відразу замерзне на кузові. А застосування мочалки при первинному змиванні є неприпустимим — частинками піску в змиваному бруді легко подряпати поверхні. 

Як варіант — можна розглянути миття відносно холодною (5…10 градусів) водою із садового шланга. Якщо перед цим автомобіль довго протоплювати до 40-градусної спеки в салоні та не вимикати двигун і грубку під час миття, можна сподіватися, що кузов прогріється до плюсової температури, і можна буде витерти воду, поки вона не замерзла. Точної відповіді на питання, за якої температури зовнішнього повітря вдасться достатньо прогріти кузов, немає — все залежить від вологості повітря, сили вітру, потужності обігрівача та форми самого кузова. Позитивний результат є більш ймовірним з «однооб'ємними» кузовами (універсали та хетчбеки), а ось задню частину седанів таким чином протопити навряд чи вдасться. Але, в будь-якому випадку, намагатися провернути такий трюк не варто за температури повітря нижче мінус 10 градусів.

Природно, після миття вручну протирання рушником, відкривання дверей, змащування ущільнень і дверних механізмів — є обов'язковим, як і після мийки самообслуговування або миття в боксі.

На щастя для тих, хто не хоче заглиблюватися в такі експерименти, є хороша новина — миття за температури нижче мінус 10 градусів — не є обов'язковим. Крім естетичних мотивів основним завданням зимового миття є запобігання корозії, що викликається протиожеледними реагентами, які містить дорожній бруд. Однак за низької температури швидкість течії хімічних реакцій сповільнюється настільки, що корозійний процес практично зупиняється, тому помити машину взимку можна після відносного потепління. Те ж саме відноситься і до такої процедури, як миття двигуна — в морози її проводити не рекомендується.

З приводу активно рекламованих засобів для так званого сухого зимового миття слід зазначити, що вони, по-перше, далеко не такі ефективні, як обіцяють їхні продавці, а по-друге — вимагають роботи губкою по бруду, що не є бажаним.

Що стосується того, як часто слід мити машину взимку, то очевидно, що все залежить від інтенсивності експлуатації, кількості опадів та інших погодних умов. Найголовніше — не дозволяти машині бути брудною за близьконульових температур. Мерзенна, холодно-сира погода для корозії — саме роздолля, тому часте миття — на користь. Коли температура стрибає з плюса в мінус і назад — треба якомога частіше використовувати теплі дні, щоб помити своє авто. А ось чим далі значення температури від нуля в будь-яку сторону — тим рідше можна мити автомобіль.

Висновки

Слід змиритися з тим фактом, що сучасний цивільний автомобіль не любить миття за мінусових температур. Тому, відповідаючи на питання, чи можна мити машину взимку, доведеться сказати, що мити можна так само як і влітку, — в теплі, тільки з посиленим і ретельним сушінням й пересторогами щодо замерзання замків і ущільнювачів. Все інше — спірні компроміси, яких краще уникати. Краще заздалегідь подбати про антикорозійний захист днища та арок, і обробити кузов ефективним довготривалим захисним засобом, а з наведенням естетичного лиску за недоступності теплої мийки почекати до відлиги.