Якщо вас мучить питання, чи потрібно після сезонної заміни гуми віддавати її до спеціальної організації, котра пропонує зберігання шин як послугу, або можна спокійно зберігати її вдома чи в гаражі — цей матеріал для вас. А якщо ви завжди зберігали колеса в себе, можливо, він розкриє деякі нюанси, про які варто додатково подбати, щоб за сезон невикористання гума не зіпсувалася.

Отже, загалом зі зберіганням гуми все просто. Для правильного зберігання шин потрібне місце, де можна створити такі умови:

  • температура повітря має бути в межах від +12 до +25°C, без різких перепадів; 
  • вологість у приміщенні не має бути понад 75%, але й сухе повітря — із відносною вологістю менше ніж 50% — теж небажане; 
  • у приміщенні не має бути випарів агресивних речовин: бензину, розчинників тощо (легкий запах палива й мастила, який трапляється в нормальному гаражі, випарами не вважатимемо); 
  • у приміщенні має бути місце, де можна покласти шини далеко від джерел тепла або відкритого вогню й куди не потрапляє пряме сонячне світло; 
  • саме місце зберігання має давати змогу розмістити шини таким способом, який рекомендовано залежно від того, гуму зберігатимуть без дисків або на них. 

Якщо в домашніх умовах, у своїй квартирі, гаражі, прибудові до заміського будинку, на утепленому заскленому балконі, у комірчині офісного приміщення й деінде ви можете створити потрібні умови — жодного «шинного готелю» вам не треба.

Підготовка й сезонне зберігання шин 

Звісно, перед тривалим зберіганням потрібно підготувати шини. Насамперед — добре вимити, бажано з автошампунем (в інструкції до якого зазначено, що він підходить для миття шин), а потім висушити. Треба також очистити протектор від каміння й іншого сміття, яке застрягло в ньому. По-перше, вам самим буде простіше й зручніше, якщо колеса будуть чистими, а не брудними — адже їх треба буде перекладати (за винятком зберігання в підвішеному стані). По-друге, протягом усього сезону, коли літні або зимові шини не використовують, на них не чинитимуть дії агресивні речовини, яких багато в дорожньому бруді.

Зробіть крейдою позначки на боковинах, що показують, із якої осі і якого боку автомобіля знято покришки. Наприклад, «ПП» (передня права), «ПЛ» (передня ліва), «ЗП» (задня права), «ЗЛ» (задня ліва). Це під час встановлення на авто дасть змогу працівникам шиномонтажної майстерні поставити їх правильно, залежно від типу (напрямні, асиметричні тощо). Букву «Л» пишіть як перевернуту пташку, щоб потім не плутати її з «П».

Трапляються рекомендації щодо зберігання автогуми в спеціальних текстильних мішках, але якщо приміщення не запорошене й немає ризику розбризкування фарби, мастила та ін. — узагалі-то це не обов'язково. У разі зберігання стопкою можна просто перекласти покришки чистими, тобто — не замащеними ганчірками. А можна обійтися без цього — не злипнуться... Тільки — не рекомендовано зберігати шини в поліетиленових мішках — щоб усередині не утворилося конденсату через добові коливання температури, наприклад у гаражі, і в колесах не з'явилося цвілі. 

Скласти для зберігання — у ряд, штабелем або підвісити 

Якщо ви зберігаєте шини без дисків, то рекомендуємо поставити їх вертикально (так, як вони розміщуються на автомобілі) боковинами одна до іншої. І щомісяця повертати на чверть обороту, щоб на протекторі не з'явилося плоского місця. Утім, ця рекомендація, скажімо так, «для максимальної версії». Насправді, якщо ви забудете повернути покришку й вона трохи деформується, після встановлення на диск, накачування та прогрівання їздою все має вирівнятися. Звісно, якщо виріб із якісних матеріалів. Якщо покришки старі або зроблені з поганої гуми, яка в разі зберігання в нормальних умовах задубіє і втратить еластичність, то такі шини треба не зберігати, а викидати.

В офіційних документах зі зберігання автомобільного комплектовання трапляється примітка, що вимога зберігати гуму у вертикальному положенні обов'язкова лише для моделей із шириною профілю понад 215 мм — з огляду на те, що широкий протектор легко деформується під тиском на боковини. Водночас неширокі можна зберігати стопками заввишки до двох метрів. На практиці це означає, що 4 або 5 шин ви можете зберігати як завгодно, хоч у ряд, хоч у стовпчик — нічого з ними не трапиться. Це стосується як шин без дисків, так і з дисками — у другому випадку просто подбайте, щоб самі диски не стикалися, аби уникнути механічних пошкоджень.

Для шин із дисками рекомендовано, щоб вони були злегка накачаними — у межах 0,5–1 атм (бар). І ще колеса на дисках можна підвішувати за обід — однак тільки за допомогою якогось гака або на поперечину — так, щоб не було тиску на боковину (який з'явиться, якщо просто пустити трос між спицями). А от шини без дисків категорично не можна підвішувати — це призведе до пошкодження борта, і така шина може втратити спроможність утримувати тиск. Найнеприємніше, що це може дати про себе знати не одразу після встановлення на диск, а пізніше — під час руху, повертання, коли на шину діє бічний тиск. Мабуть, це найкритичніша умова зберігання шин — не зберігайте шини без дисків підвішеними на тросі або перекладині в жодному разі!

Найкритичніша умова зберігання шин — не зберігайте шини без дисків підвішеними на тросі або перекладині в жодному разі! 

Додаткові рекомендації зі зберігання шин

Якщо зберігаєте колеса без чохлів, шини з білою боковиною кладіть попарно білою поверхнею одна до одної — щоб вони не забруднилися слідами гуми від внутрішнього боку іншої покришки.

Не можна класти шини для зберігання поруч з електромоторами або іншими пристроями, які можуть утворювати озон — він руйнує гуму. Тим паче не зберігайте гуму в приміщеннях, де часто використовують кварцівники — навіть якщо її захищено від прямого УФ-випромінювання. Те саме стосується місць, де постійно використовують озонатори для дезінфекції салонів й автомобільних клімат-систем.

Не зберігайте шини поруч із місткостями та аерозольними балонами з хімікатами: розчинники (наприклад балони із засобами для догляду за взуттям), бензин, гас або дизельне паливо, мастила, вуглеводні, лакофарбові матеріали, кислоти (не зберігайте шини поруч із кислотними АКБ), засоби дезінфекції тощо.

Не використовуйте стопку коліс як робочу поверхню або підставку для пристроїв чи інструментів: електролобзиком, паяльником, дрилем й іншими інструментами ви можете випадково зіпсувати шину, через що доведеться заміняти весь комплект або щонайменше — пару для однієї осі.

Перед встановленням на транспортний засіб, якщо робите це самостійно, перевірте тиск у колесах, які зберігали зібраними (на диску). А шини, котрі зберігали без дисків, — щоб усередині не було зайвих предметів, речовин й істот. Не використовуйте для зберігання приміщення, куди можуть потрапити гризуни — нам гума здається несмачною, однак миші й пацюки мають дивну звичку гризти все що завгодно.

Насамкінець слід зазначити, що особлива педантичність у питанні сезонного зберігання шин актуальна, якщо ви їздите мало й тому хочете, щоб вони не втрачали своїх властивостей протягом максимально рекомендованого строку придатності. Якщо ж ви стираєте протектор за два сезони, то одне зберігання буде нормальним в разі дотримання базових правил зберігання шин.