Проблема фальсифікації моторних олив та інших мастильних матеріалів, безумовно, є предметом пильної уваги компаній-виробників, які цінують свій бренд. Однак парадоксальність ситуації довкола підробки олив у тому, що міра стурбованості цією проблемою автовласників часом видається гіпертрофованою. За принципом «у страху великі очі» автовласники, в тому числі з подачі блогерів, що женуться за сенсаційністю, взагалі вважають, що підробки уникнути майже неможливо. Насправді це, звісно, не так, принаймні щодо олив Castrol, за що керівництво представництва «Кастрол Україна» готове поручитися.

Проблема підробки олив справді існує. Однак, щоб розібрати її об’єктивно, не применшуючи ризиків, але і не роблячи з мухи слона, ми розклали її на окремі аспекти. А саме: як часто підробляють оливи Castrol, які способи підробок існують, де купити гарантовано оригінальну оливу і як переконатися в справжності, якщо точка продажів викликає підозри, а придбати оливу Castrol треба терміново.

Як часто підробляють оливи Castrol?

У середовищі українських автовласників набула широкого поширення низка міфів про запчастини і витратні матеріали для техобслуговування автомобілів. Не оминула ця доля і мастильних матеріалів. Загальником стало твердження, що «вся олива в Україні бодяжна». І відповідно – що оригінальну оливу брендів такого рівня, як Castrol, купити практично неможливо.

Абсурдність такого твердження спростовується самим фактом багаторічної роботи в нашій країні значного представництва компанії Castrol. А також тим, що з ним, як офіційні дистриб’ютори і партнери, співпрацюють півтора десятка великих українських дилерів, мереж та інтернет-магазинів, серед яких: Inter Cars Ukraine, «Омега-Автопоставка», «Форсаж», «Амако Україна», «Авто Стандарт Україна», Мережа оливозамінних комплексів «Еталон», Exist.ua, «Автоклад», «База Автозвука», «Ойлер» та інші.

Очевидно, що вся ця потужна торговельна мережа повинна щось продавати. Крім того, за оцінками представництва Castrol, офіційний імпорт продукції компанії в Україні приблизно відповідає ємності ринку, з поправкою на склад парку і рівень платоспроможності. Звичайно, потенціал зростання є, оскільки не всі автовласники достатньою мірою усвідомлюють, наскільки використання олив, у яких застосовуються передові розробки Castrol, може відтермінувати серйозний ремонт двигуна.

З іншого боку, справді необхідно зняти необґрунтовані страхи перед підробкою. Адже автовласники, які в принципі розуміють перспективні вигоди від використання високотехнологічних олив зразкової якості, можуть просто побоюватися за свої гроші отримати невідомо що. Насправді з усього асортименту Castrol підробки виявляли лише на чотири позиції. Це найбільш «ходові» оливи, які можна швидко збути в тих точках, де зазвичай підробки зустрічаються – на відкритих ринках. А саме: CASTROL Magnatec в’язкостей 5W-40 і 10W-40 у каністрах 1 та 4 літри.

Звичайно, цими двома видами оливи обмежуються тільки фальсифікатори, що займаються підробкою в промислових масштабах. «Перезаливка», коли використовується оригінальна каністра Castrol, – це інша історія, про яку читайте нижче.

Промислова підробка і «перезаливка»

Як уже було сказано, в промислових масштабах, для чого необхідне використання підроблених каністр, були помічені підробки тільки олив Magnatec 5W-40 і 10W-40. Зокрема, в результаті рейду були виявлені потужності з розливу олив у місті Вінниця. Там, поряд із каністрами одного українського бренду, каністри чотирьох брендів першої категорії наповнювалися з одних і тих же кубових (1000-літрових) ємностей оливою невідомого – імовірно китайського – походження.

У наших читачів напевно виникне питання – що ж це була за олива? Чим саме ризикує автовласник, заливаючи підроблену оливу? Фахівцям Castrol це, природно, теж було цікаво дізнатися, тому оливу було відправлено на аналіз. Результат аналізу, якщо коротко: найпростіша олива відповідної в’язкості. З погляду фальсифікаторів це був оптимальний варіант. Адже, якщо залити у двигун оливу невідповідної в’язкості, наслідки можуть з’явитися швидко. Результат – скандали і розбори покупців із продавцями, і взагалі – непотрібний шум навколо «бізнесу», якому вкрай бажано залишатися в тіні.

Щодо інших властивостей згаданої «універсальної» оливи, то вони були, узагальнено, – «ніякі». Тобто на використання якихось високотехнологічних пакетів протизносних і протизадирних, диспергувальних (таких, що утримують частки нагару і продукти зносу в стані суспензії), а також в’язкісних (таких, що продовжують збереження вихідної високотемпературної в’язкості) присадок, природно, – і натяку немає. Олива, масляниста, не піниться, температура спалаху на межі допустимої, в’язкість близька до заявленої – все.

У межах одного міжсервісного інтервалу шкоду від використання такої оливи замість високоякісної виявити складно. Звичайно, якщо провести спеціальне порівняння з високотехнологічною оливою на двох однакових двигунах, різниця в ступені зносу і забруднення напевно виявиться. Але відчути її в короткостроковій перспективі рядовий водій навряд чи зможе. 

Просто, якщо при використанні кращої оливи двигуну залишалося до капремонту, умовно, 100 тис. км, то на такому дешевому «аналогу» – 40 тисяч.​

Очевидно, що споживачем олив Castrol є власник машини, яка за сумою свого класу, року випуску і пробігу варта того, щоб турбуватися про її залишковий ресурс. А значить, якщо вже платити, то треба отримати гарантію автентичності продукту.

«Перезаливка»

Окремо стоїть таке явище, як перезаливка оливи в оригінальні каністри Castrol, які кустарними фальсифікаторами скуповуються в недобросовісних діячів автосервісної галузі. У певному сенсі такі дрібносерійні кустарні підробки можуть бути навіть небезпечнішими, ніж промислові, оскільки в каністрі може виявитися взагалі бозна-що.

Про те, як не нарватися на «перезаливку» і відрізнити її від запечатаної на заводі каністри, буде розказано нижче.

Як не купити підроблену оливу Castrol?

Для людини, яка не хоче витрачати свій час на вивчення ступенів захисту оригінальної каністри Castrol і ознак підробки, найпростіший спосіб купити справжню оливу – вирушити за нею до авторизованої точки продажів. Офіційні дистриб’ютори і партнери Castrol, а через них – авторизовані точки продажів отримують оливу, ввезену під контролем представництва виробника.

Офіційно олива Castrol постачається в Україну в основному з Німеччини і Бельгії, іноді – з Італії, Австрії або Туреччини. У всіх цих країнах вона виробляється на власних оливозмішувальних заводах компанії. Країна походження відображена в маркуванні дати виробництва / терміну придатності оливи на каністрі. DE означає Німеччина, BE – Бельгія, AT – Австрія, IT – Італія, TR – Туреччина. Відразу варто відзначити, що жодним інсинуаціям на тему «з якої країни олива краща» місця бути не може – всюди олива одного типу виробляється з аналогічної сировини, з використанням ідентичного пакета присадок і за технологією Castrol.

Є кілька способів переконатися в тому, що точка продажів є авторизованою. Перший – зайти на сайт «Кастрол Україна» в розділ «Послуги / Де купити», вибрати на карті своє місце розташування і побачити перелік прилеглих торгових точок, із зазначенням назви і точної адреси. Другий спосіб – у самій торговій точці попросити продемонструвати сертифікат авторизованого продавця.​

Необхідно відзначити, що сам по собі факт відсутності точки продажів на сайті, так само як і відсутності сертифіката, ще не означає, що точка не авторизована або не отримує оливу від одного з дистриб’юторів Castrol. Деякі, можливо, залишили поза увагою необхідність подати свої дані для розміщення на сайті або забули надіслати запит чи розмістити в торговому залі сертифікат. Великі і солідні мережі, наприклад «Епіцентр», можливо, – і так мають довіру покупців, і тому не стикалися з сумнівами в справжності продукції, і відповідно – не вважали таке завдання пріоритетним. У всякому випадку «Кастрол Україна» працює над тим, щоб максимально відобразити на сайті перелік уповноважених точок продажів.

Загалом, дійсно, імовірність купити підробку в будь-якій великій мережі – украй мала. Був випадок, коли в одній із мереж гіпермаркетів виявили «мікс» – партія, що на 60% складалася з оригінальних каністр і на 40% з підроблених. Мабуть, якийсь хитрий підприємець вирішив «потрапити на полицю», використовуючи демпінгову ціну, а для забезпечення при цьому прибутку «розбавив» партію фальсифікатом. Ця мережа не просто була відсутня в списку на сайті і не мала сертифіката. Вона не була (принаймні – на той момент) авторизованою і просто шукала товар на відкритому ринку за принципом найнижчої ціни.

Де великий ризик знайти підробку?

Напевно, для більшості не буде великим відкриттям, що «заповідник підробок» – точки на відкритих ринках. Або – ще не повністю віджилі торговельні установи формату «будка біля дороги». Іноді в таких точках асортимент брендових олив просто вражає. Таке враження складається, що покупці на ринках – всуціль власники нових автомобілів преміального класу. Які, при цьому, хочуть заощадити 50-100 гривень на каністрі оливи.

Ми в жодному разі не стверджуємо, що вся олива іменитих брендів на базарах – фальсифікат. Є люди, які цінують свою репутацію і лояльність роками «набитої» клієнтури. Співробітникам «Кастрол Україна» відомі ринкові торгівці, що вирізняються рідкісною для наших часів принциповістю, котрі виключають для себе саму думку про продаж будь-яких підробок. Проте загальна тенденція очевидна – саме на відкритих ринках фальсифікат якщо і не переважає, то звичайна річ. І зрозуміло чому – покупець менш витончений у користуванні сучасними технологіями, тому ж пошуку точок по геолокації. А в разі будь-яких розборів зміна вивіски і торгівельної особи – справа одного дня.

Утім, навіть чимало покупців, що приходять на ринок, сьогодні стали недовірливими. І мабуть – ставлять багато запитань. У відповідь на це деякі хитрі торгівці виробили цікаву стратегію. Коли вони бачать, що в покупця є сумніви щодо справжності продукту, в тому числі викликані і заниженою ціною, то повідомляють йому, що одна і та ж олива у них є у двох варіантах: оригінальна і «ліцензія». 

Представництво Castrol офіційно заявляє, що ніякої «ліцензійної» оливи Castrol у природі не існує і все це – лише виверти, що дозволяють назвати підробку більш пристойним словом.

Саме на ринках, де на точці багато товарів представлені штучно, а то і в одиничному екземплярі, найчастіше зустрічається і «перезаливка». Це обумовлено тим, що дати виробництва зібраних використаних каністр збігаються рідко. А коли на розкладці і так усе по одній каністрі, такий різнобій виявити неможливо. Там же, де олива стоїть рядами однотипних каністр, якщо зустрічається підробка, то зазвичай промислова.

Як переконатися в справжності оливи Castrol?

На теренах Інтернету безліч автосервісних фахівців, торгівців автомобільними товарами і просто тематичних блогерів навчають автовласників, як розпізнавати підробки фільтрів, автоламп та іншого, в тому числі й олив. Те, що вони розповідають, часто відрізняється від інформації, що надається ЗМІ офіційними джерелами: виробниками та представництвами.

Якщо мета офіційних представників марки – просвіщати клієнтів, то в оглядачів і блогерів свої вигоди: реклама своєї СТО або магазину, розкрутка каналу. Відповідно, для залучення аудиторії YouTube-оглядачам та іншим «незалежним інтернет-блогерам» дуже важливо демонструвати володіння «таємним знанням» і надкомпетентність. І звичайно – надавати своїм порадам характер сенсаційності. Чим більше «смаженого» – тим більше уваги.

У прагненні пошвидше «видати» ексклюзивний матеріал, незалежні «експерти» часто нехтують збором достовірної інформації та перевіркою фактів. У результаті поради щодо виявлення підробок або неповні, або спірні, або взагалі не відповідають дійсності. Так, часто для ілюстрації ознак підробки, в тому числі й таких, які дійсно трапляються, демонструється... оригінальна каністра Castrol. Природно, такі поради тільки заплутують покупця, тому слід розкласти все по поличках.

Ми розділили ознаки підробки на «неоднозначні», тобто такі, які не містять чіткого визначення за принципом «Так – Ні», а замість цього вимагають оцінки ступеня і порівняння з оригіналом. Тут вони наведені швидше для того, щоб читач був готовий до сприйняття спірної інформації, і вона не збивала його з пантелику. Як інструмент перевірки рекомендується використовувати однозначні та легко виявлювані ознаки.

Також відзначимо, що є ознаки, на які взагалі не варто звертати уваги. Так, поліграфія наклейок оригінальних каністр може відрізнятися – вони можуть бути як глянцевими, так і матовими. Звичайно, якщо інформація на тильній наклейці не відповідає лицьовій етикетці – це «косячна» підробка. ​

Залежно від заводу-виробника може відрізнятися спосіб нанесення маркування на каністрі. Воно може бути лазерним або нанесеним струменевим чи матричним принтером.

Неоднозначні ознаки

 Чіткість шрифтів і логотипа

  • Чіткість зображення логотипа, розміщеного у виїмці верхньої частини каністри. Якщо придивитися, можна також помітити, що відрізняється зображення графічного символу Castrol 
  • Чіткість шрифту цифр і букв на шкалі рівня оливи в каністрі.

Щоб однозначно трактувати ці ознаки, необхідно мати навчене око або зразок оригінальної каністри. Тому орієнтуватися на них під час придбання оливи можна, але це недоцільно з огляду на те, що є однозначні ознаки.

Однозначні ознаки

Сліди від фрезерування прес-форм

На великих відкритих (не заклеєних наклейками) неоригінальних каністрах, при хорошому освітленні, що падає під кутом, можна розгледіти смужки. Це сліди від нерівностей прес-форм, що виникли внаслідок фрезерування. Справа в тому, що фальсифікатори використовують металеві прес-форми, а Castrol – виготовлені з високоміцних полімерів. Тому таких косих, що йдуть в одному напрямку, слідів механічного процесу вони мати не можуть.

Ця ознака, хоч і однозначна – але, так само, як і неоднозначні – вимагає гострого зору і відповідного освітлення. Тому Castrol рекомендує спиратися на дві наведені нижче ознаки, особливо – на останню.

Шов у місці приклеєного дна каністри

 Один із типів підроблених каністр складається не з двох половинок, а з трьох частин. Дно каністри є окремим елементом, приклеєним (привареним) до зібраної з двох половинок каністри. Шов цієї склейки (зварювання) досить широкий, мутного кольору оплавленої пластмаси (на відміну від звичайної тонкої смужки-облямівки в ділянці дна на поверхні оригінальної каністри).

 

Ця ознака однозначно свідчить про підробку, але можлива лише в разі одного типу підроблених каністр, тобто її відсутність не є однозначною ознакою оригіналу.

Логотип на кільці від кришки каністри

Найбільш простою, зручною й однозначною ознакою оригінальної каністри є відбиток логотипа на червоному пластиковому кільці, яке залишається на каністрі при відкручуванні кришки. Точніше, ознакою є не сама наявність логотипа, а спосіб його нанесення. Якщо пошкребти нігтем логотип на кільці підробленої кришки, то він легко стирається, оскільки нанесений фарбою поверх пластика.

На оригінальних кришках Castrol барвник, яким нанесено логотип, внесений у саму структуру пластика – скільки не шкреби – він не стирається. Його можна тільки зішкребти або зрізати разом із пластиком. А на підробленій кришці після очищення від фарби залишається гладеньке кільце – прокрутіть його, і ви, швидше за все, і місця розташування логотипа не знайдете.

Ця ознака хороша тим, що вона захищає також і від перезаливки – як промислові, так і кустарні фальсифікатори використовують звичайну пластикову кришку. За формою вона дуже схожа на оригінальну – технологія виробництва кришок сама по собі не складна. Але логотип просто наноситься поверх фарбою, яка легко стирається.

Як бачимо, об’єктивно проблема наявності фальсифікату, як така, – існує. Однак для конкретного автовласника, озброєного представленими вище знаннями, вона фактично втрачає актуальність. Здобиччю фальсифікаторів, швидше за все, стануть інші водії. Або занадто безтурботні, або ті, хто змирилися з тим «станом справ», який насправді є лише певною кількістю відхилень від норми. Зворотним боком медалі, закономірним, але поступово викорінюваним наслідком усесвітнього визнання і авторитету марки Castrol.