Для нашого ринку дуже характерний підхід, за якого власник транспорту або власник автопарку більше заклопотаний зароблянням грошей, ніж скороченням витрат. Вважається, що краще витратити час і сили на отримання гривні, ніж на економію копійок. Тому основна увага приділяється пошуку нових клієнтів, отриманню хороших замовлень, пошуку маршрутів із хорошим «виїздом» та ін. А питанням економії увага приділяється за залишковим принципом. Однак зміни в економічній ситуації зміщують акценти, і системний підхід до економії стає дедалі актуальнішим.
 

Сьогодні, коли обсяги замовлень на перевезення скорочуються, а на ринку багато перевізників, готових виконувати рейси за грабіжницьки низькими тарифами, нехай навіть ціною «добивання» власного парку, – особливо розраховувати на хороші заробітки не варто. Багато хто зараз намагається позбутися автопарку – але його ніхто не купує, тому машини експлуатуються варварськи, а потім по черзі стають «донорами». Звичайно, у міру скорочення парку, який реально працює, ситуація вирівняється, але, по-перше, цього ще треба дочекатися, а по-друге – ринок все одно вже не буде таким, як раніше, і очікувати відновлення колишньої маржинальності не доводиться. Тому необхідно переходити на нові економічні підходи.


«Енергетична» модель економіки підприємства


У сучасній економічній науці дедалі більше поширюється концепція, згідно з якою економічні процеси розглядаються як трансформація енергії. Витрати людських сил і спалювання викопних ресурсів, переміщення сировини і товарів – усе це енергетичні події. Ефективність же вимірюється співвідношенням витраченої енергії й отриманого результату. Щоправда, в деяких галузях, де визначальним є чинник інформації і знань, цей принцип можна застосувати із застереженнями. Але ось щодо транспортного бізнесу він підходить якнайкраще.


Витрати людських сил і спалювання викопних ресурсів, переміщення сировини і товарів – усе це енергетичні події


Все є енергією, і в перевезеннях вона вельми явно може бути виміряна у витраті палива. Простий приклад – втрата енергії, яка перетворюється на тепло під час кожного оберту коліс з недокачаними шинами. Перевитрата палива при цьому може складати до 2%, що збільшує втрати на кількасот доларів на кожні 100 000 км пробігу. І це без урахування більш швидкої зношуваності шин – відхилення тиску в шинах на 10% від норми скорочує термін служби шин на 4-5%. У разі пробігу в мільйон км – це як мінімум один зайвий комплект шин.
Зношені амортизатори, що викликають розгойдування транспортного засобу, – також «поїдають» пальне. Адже розгойдування – це збільшення на пару відсотків сумарного шляху, пройденого масою в просторі. І за законом збереження енергії сила на це звідкись береться, і ми навіть знаємо, звідки – з паливного бака. Ось вам ще пару відсотків. А ще аеродинамічний обвіс дозволяє зменшити витрату середньої вантажівки на 1 літр, а тягача з причепом – на півтора літра на 100 км, тобто приблизно на 3%. Неощадливий стиль водіння може спалити ще кілька відсотків заправки. І ось ми вже маємо, у сумі перерахованого, – більше 10%, а то й усі 15%. У разі витрати 35 літрів на сотню – від 3,5 до 5 тонн палива. До п’яти тонн на одній машині на 100 тисяч кілометрів! А якщо річний пробіг – пів мільйона? А якщо машин 10, або 20, або 50?! А це ж ми прикинули тільки найочевидніше, те, що на поверхні.


Економія – ніщо без контролю


Звичайно, на все сказане є одне «залізобетонне» заперечення. Просте, як все наше життя. Мовляв, водії завжди крали паливо і будуть красти. Навіщо вкладати живі гроші в енергоефективні шини і контроль тиску в них, в аеродинамічні обвіси і ще в розвалену підвіску, в телеметрію й інші технології? Щоб збагатити водіїв? Так відповідь на це запитання є – існують системи обліку фактичного споживання палива буквально до літра. Звичайно, всім цим треба займатися, і займатися комплексно, але дозвольте – бізнес на те і бізнес, щоб ним займатися, само собою нічого не робиться.


Вартість володіння замість ціни ремонту


Далі, можна поглянути ще ширше на питання обслуговування ТЗ. Хтось займається обліком ходимості запчастин, порівнює фактичні ресурси продукції різних брендів, вираховує вартість кілометра пробігу по кожній позиції? Так, це великий обсяг роботи, і для власників кількох машин статистична похибка не дозволить зробити об’єктивний аналіз. Але великі парки з однотипним транспортом мають можливість найняти людину для збору й обробки цієї статистики.
Нарешті, потрібен облік і аналіз витрат на незаплановані ремонти, що стали наслідком невиконання профілактичних робіт. А також витрат на наслідки дрібних зіткнень, аж до битих стоп-сигналів. Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що в кожної поломки, у кожного непланового простою та зірваної доставки – є ім’я та прізвище. Кожен такий прокол, що розглядається окремо, – випадковість, причому «остання». Але якщо записувати, скільки ми витратили доларів тільки тому, що вчасно не вклали цент, то виявиться, що всі ми – мільйонери, які не відбулися.


У кожного непланового простою та зірваної доставки – є ім’я та прізвище

 


Колись ми сміялися над фразою «Економіка повинна бути економною». Це здавалося примітивним каламбуром людини, яка не розуміє суті економічних процесів. Але схоже, що ці слова виявилися пророчими. На тлі енергетичного та ресурсного дефіциту врешті-решт переможе не той, хто швидше біжить, а той, хто витрачає менше енергії в перерахунку на крок. 


Переможе не той, хто швидше біжить, а той, хто витрачає менше енергії

 

Системний підхід до обліку витрат і мінімізації ризиків – невід’ємна складова будь-якого розвиненого бізнесу в сучасному світі. Без цього зараз просто немає бізнесу. Тому час або переглядати підходи, або перекваліфіковуватися в бізнес-тренери «успішного успіху» – на сьогодні це єдине заняття, яке не потребує взагалі жодних витрат енергії.