Аварії на транспорті, як і у сфері його обслуговування – на жаль, не рідкість. При цьому найчастіше до них за інерцією застосовується досить спірне формулювання «нещасний випадок». Але чи не є воно проявом віри в «якось то воно буде»? Англійською та іншими європейськими мовами завжди використовується слово «інцидент», «пригода». І справді, в більшості «випадків» хтось винен. Тільки невелика частина трагічних подій відбувається в силу непередбачуваних і непереборних обставин, без участі людського фактора.

Статистика показує, що для чоловіків у віці від 15 до 36 років нещасні випадки взагалі є найбільш частою причиною смерті. Причому, за даними міжнародної статистики, зазвичай, винна не техніка і не організація праці, а оператор, хай то машиніст крана, пілот або водій автотранспорту – «помилка оператора», як заведено її називати, тримає пальму першості в усіх галузях людської діяльності.

Куди зникає «інстинкт самозбереження»?

Поміркуймо над питанням: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозбереження, так часто стають винуватцями своєї (і не тільки своєї) загибелі?

  • По-перше, основна маса людей, що живуть сьогодні, морфологічно нічим не відрізняється від своїх предків, які жили 50 і більше тисяч років тому. При цьому знаряддя діяльності пройшли шлях від кам’яної сокири до реакторів і літаків. І якщо неоантроп за своїми фізичними можливостями був здатний протистояти більшості небезпек, що виникають у процесі праці, то сучасна людина сам по собі істотно відстає від рівня зрослої небезпеки. З розвитком техніки небезпека зростає швидше, ніж здатність людини протидіяти їй.
  • По-друге, розвиток людської здатності до усвідомлення навколишньої дійсності відстає від зростання ціни помилки. Елементарна неуважність здатна викликати падіння з висоти, потрапляння під поїзд, вибух газу тощо.
  • По-третє, в нашому житті безліч ситуацій, які, будучи смертельно небезпечними, з погляду буденної свідомості зовсім не виглядають такими. Оголений дріт не схожий на шаблезубого тигра або навіть на вищиреного пса, одначе ж, 5 кіловольт – не жарт.
  • По-четверте – людина до всього звикає. Міський житель у наш час більше боїться корови, яка мирно пасеться, ніж автомобіля, що мчить назустріч. Іноді можна спостерігати, як у метро містяни посміюються над приїжджими з села, котрі з побоюванням ступають на ескалатор. А тим часом саме вони у свіжості свого сприйняття реально оцінюють небезпеку цього механізму.

Звичка до хорошого – згубна

Серйозною проблемою безпеки на транспорті та виробництві є те, що працівник з часом психологічно «зростається» з інструментом і обладнанням, хай то дриль, верстат або автомобіль.

Починає сприймати його як щось рідне, як частину самого себе. Перестає бачити в ньому джерело небезпеки. Щоб цьому протидіяти, необхідно у вигляді наочно-образних аналогій нагадувати робітнику про те, що людина найчастіше страждає саме від того, з чим має «родинні» стосунки. Більшість покусаних собаками – їхні господарі. Більшість померлих насильницькою смертю – убиті членами сім'ї.

Устаткування, що дозволяє людині здійснюти те, що вона не може робити голіруч, або дає можливість переміщатися в просторі з недоступною для первісної людини швидкістю, відчути себе могутньою, повелителькою простору і часу, каменю або металу і т.д. – саме вже є сила. А сила вимагає поваги, інакше вона обертається проти того, хто її використовує.

Безкарність розбещує, низький ризик – присипляє

У зв’язку з тим, що не кожна помилка призводить до трагедії, людина, одного разу порушивши правила безпеки і не постраждавши, втрачає почуття небезпеки. Тому ті, хто забезпечує безпеку організацій, повинні вміти не тільки охороняти їх від навмисних посягань, але також – передбачити і запобігати ситуаціям, які здатні викликати нещасні випадки. А тепер – про те, що для цього потрібно знати.

Основним фактором, що визначає реакцію на небезпеку, є психофізіологічні якості та стан людини. Вони проявляються в чутливості до виявлення сигналів небезпеки, у швидкісних можливостях реагування, в емоційній реакції на небезпеку.

Досвід показує, що нещасні випадки виникають під час робіт із відносно невисокою, для цього виду діяльності, небезпекою. Пікові значення небезпеки мобілізують людину і змушують її серйозно поставитися до роботи, а ось середні – часто присипляють пильність.

Ще в 1910 році, вивчаючи питання профвідбору вагоноводів трамвая, американський вчений Г. Мюнстерберг зазначив: «Є вагоноводи, з якими ніколи не стається нещасних випадків, адже вони вміють уникнути зіткнення навіть з найбільш незручними перехожими і невмілими візниками, тим часом як з іншими вагоноводами завжди стаються нещасні випадки, оскільки вони легко втрачають душевну рівновагу».

Роздвоєння уваги

Свідомість людини завжди розділена на дві частини. Одна звернена всередину самої людини, на її переживання, душевні стани тощо, а друга – назовні, на події зовнішнього світу. Недарма існує стільки анекдотів про неуважність великих вчених і художників.

Переважна спрямованість свідомості всередину – необхідна умова їхньої продуктивності.

А ось для робіт, пов’язаних із високою небезпекою, найкраще підходять люди, які завжди «зовні», екстравертовані оптимісти.

Під час прийому на роботу, наприклад, нового водія, я б рекомендував інсценувати якусь «мікроаварію» – нехай секретарка ніби ненароком зрушить зі столу що-небудь битке, коли він матиме реальну можливість це зловити. Або нехай хтось зробить вигляд, що послизнувся і ось-ось впаде, на відстані витягнутої руки від кандидата. Нехай це і примітивно, але такі нехитрі фокуси можуть уберегти від великого нещастя. Тут перевіряється не тільки реакція, але і рівень турботи людини про чуже майно та життя.

Ознаки схильності до аварій

За даними Л. Броді, у 65% досліджених водіїв з частими аваріями був знижений кров’яний тиск (хоча саме по собі це явище досить рідкісне, люди більше схильні до гіпертонії, а не до гіпотонії). Тому навіть незначно знижений кров’яний тиск може служити протипоказанням до небезпечних робіт.

Зі схильністю до аварій часто збігаються такі риси характеру, як агресивність, імпульсивність, прагнення до незалежності, нетерпимість до зауважень. Схильність до цинічних висловлювань також повинна розцінюватися як сигнал схильності до аварій.

Хлоп’ячим дурощам не місце за кермом чи в ремзоні

На думку авторитетних експертів, велика частина робітників-чоловіків уникає користуватися засобами особистої безпеки (захисними окулярами, рукавицями, страхуванням тощо), щоб не виглядати в очах колег «недостатньо мужнім». Цей стереотип часто є спадковим для колективу: кожному новому працівникові він нав’язується тими, хто вже працює в ньому. Зрештою, всі «родоначальники традиції» демонстрації мужності шляхом ігнорування небезпеки можуть залишити колектив, але модель поведінки буде передаватися далі йі далі.

Для підприємств, де працюють окремі бригади, найкращий вихід – формувати з молодих працівників окремі підрозділи. Для передачі досвіду в нього можна вводити «притомних» робітників із досвідом, попередньо проінструктувавши їх і поклавши на них відповідальність за безпеку молодого поповнення.

Хорошим тестом на вміння ефективно діяти в ситуаціях підвищеної небезпеки є вимірювання швидкості читання перевернутого тексту. Якщо ж людина не може разом читати слова в перевернутому тексті, то їй взагалі не місце за кермом.

Це те, що стосується в принципі придатності або непридатності. Однак і в цілому компетентний і придатний працівник може тимчасово перебувати в стані, що сприяє неприємностям. На основі вивчення тисячі нещасних випадків у промисловості Детройта було встановлено, що більшості з них передували емоційні конфлікти в різних сферах особистого життя.

Чинники життєвої ситуації

На основі вивчення тисячі нещасних випадків у промисловості Детройта було встановлено, що більшості з них передували емоційні конфлікти в різних сферах особистого життя.

Було виділено низку конкретних проявів, що передували події, властивих людині, психологічно травмованій особистою драмою.

  1. Досвідчений працівник починає робити помилки, яких рідко припускається навіть новачок.
  2. Втрачається почуття самозбереження, і людина в найбільш невідповідних випадках починає нехтувати правилами безпеки.
  3. Людина часом навіть розуміє, що в цій ситуації можливий нещасний випадок, і каже про це оточенню, однак сама нічого не робить для запобігання йому.

Однак зустрічається і така категорія працівників, які вміють добре приховувати свої переживання. Вони не хочуть втратити довіру начальства, виглядати ненадійними співробітниками і т.п. Тому відповідальні за безпеку особи повинні бути інформовані про те, чи не відбувається в особистому житті працівників, від яких залежить безпека фірми або її керівників, яких-небудь серйозних колізій. Законний спосіб здійснити це – стежити за активністю співробітників у соціальних мережах. Це не є втручанням у приватне життя, а тільки вимогою безпеки.

В ідеалі – працівник сам повинен заявити, що наразі не готовий до виконання своїх обов’язків, однак небажання втрачати гроші, а також ставлення до людей як до автоматів, які повинні бути завжди в повній готовності, сповідуване на деяких підприємствах, перешкоджають цьому.

У ситуації особистої драми індивід неусвідомлено прагне знайти полегшення від болю особистого конфлікту в нещасному випадку, використовуючи подію, сам того не усвідомлюючи, щоб кинути докір істинним або уявним винуватцям конфлікту. Біда в тому, що в такому стані людина не здатна реально оцінювати розмір збитку, який може бути завдано такою «демонстрацією нещасності».

Суїцидальність і аварійність

Трапляється також, що нещасний випадок насправді є замаскованим самогубством.

По-перше, відкритий суїцид може накликати громадський осуд на родичів самовбивці, а також – позбавити їх деяких матеріальних компенсацій. По-друге – людські страхи притупляються, коли людина йде не одна туди, куди ходити страшно – в підвал, у ліс і в тому числі – на той світ. Так що для впевненості водій автобуса, який надумав звести рахунки з життям, цілком може прихопити з собою пасажирів.

Ознаки суїцидальних намірів надто різноманітні та неоднозначні, щоб охопити їх у цій статті. Відзначимо тільки, що людина може перебувати в стані незрозумілої ейфорії, проявляти невластиву їй раніше ступінь рішучості, байдуже ставитися до того, на що зовсім ще недавно гостро реагувала.

Азарт до добра не доводить

Любителям азартних ігор також не місце на посаді оператора потенційно небезпечних пристроїв.

Однак схильність до ризику може і не проявлятися у відвідуванні гральних закладів. Тому для перевірки можна шляхом провокації спробувати втягнути нового працівника в будь-яку вигадану авантюру.

Функціональні порушення

Щодо функціональних змін в організмі, то такі захворювання, як діабет, вегетативно-судинні порушення, серйозні порушення діяльності печінки або нирок, виразки шлунка тощо, негативно впливають на безпеку праці як прямо, так і опосередковано – за рахунок загального тиску на психіку, що породжує депресію і дратівливість. І навіть якщо людина, попри проблеми, на перший погляд нормально справляється зі своїми обов’язками, то в екстремальному режимі психічна активація або компенсація, необхідна для його безпечного подолання, може перестати працювати.

Спецодяг проти халатності

Порушення правил безпеки можуть бути наслідком не тільки стресів або особистих проблем, а й елементарної халатності.

Поширена причина нехтування засобами захисту полягає в тому, що їх потрібно постійно носити з собою, вони губляться і т.п., тобто міркування простоти в роботі. Досвідчений робітник схильний скорочувати до необхідного мінімуму свій арсенал. А без окулярів або респіратора працювати можна.

Проблема в тому, що сама по собі інформація про можливі травми для людей середнього інтелектуального рівня, з нерозвиненими уявою і здатністю до абстрагування, не має властивостей стимулу. Допомагає введення фірмових комбінезонів зі спеціальними кишенями для засобів захисту.

Існує також така витончена форма стягнення, коли робітника, викритого в систематичному невикористанні, наприклад, окулярів, у примусовому порядку зобов’язують до придбання ще одних, з утриманням їх вартості із зарплати. І так кожен місяць, поки він не стане користуватися ними.

Покажіть альтернативу

Найкращий засіб боротьби з неправильними поглядами і звичками – альтернатива.

Слід, скориставшись послугами котрогось нового працівника, який не має труднощів із доказами своєї мужності, «перевиховати» колектив. Для цього необхідно вчити нових робітників, як їм відповідати на глузування «старожилів». Основна теза: ігнорування небезпеки – це не мужність, а дитинність, незрілість.

А істинно чоловіча риса – це відповідальність.

За свою долю і близьких, які перебувають на його утриманні. І взагалі, очі та руки йому ще потрібні, щоб залицятися до жінок, а якщо працювати болгаркою без окулярів – єдина чоловіча справа, що їм лишилася, то бога ради... І тому подібне, зрозуміло, з поправками на особисті якості «агентів впливу» і виховуваних.

 

Ігри імовірностей

Людям властиво ігнорувати менш імовірні негативні події (навіть катастрофічні) заради більш імовірних привабливих цілей. Для профілактики такого ставлення з боку працівників ефективніші не постійні, але дрібні стягнення, а рідкісні та вибіркові, але суворі, аж до звільнення. Навіть невелика ймовірність серйозного покарання діє більш вражаюче, ніж висока ймовірність слабкого. Люди більше бояться літаків, хоча травми частіше отримують від велосипедів. Таким чином тенденцію, що зумовлює потенційно небезпечну поведінку, можна використовувати і для боротьби з такою поведінкою.

Наостанок ще один непоганий тест на «ризиковість». Можна попросити випробовуваного подати з полиці або запропонувати потримати на вигляд дуже дорогий і крихкий предмет, наприклад, який-небудь антикварний. По тому, як людина буде брати, ставити на місце, тримати предмет і яка при цьому буде її міміка, можна міркувати щодо її придатності до відповідальних і небезпечних робіт.

Головне – керівник повинен завжди пам’ятати, що люди – це люди. Не можна очікувати від них, що вони, як запрограмовані автомати, будуть завжди робити все правильно. Створити умови для безпечного виконання своїх обов’язків, проконтролювати дотримання правил і заохочувати за їх виконання – це і є велика частина роботи менеджера.