Багато виробників щіток склоочисника, особливо в преміальних або “поліпшених” продуктових лінійках, пропонують щітки склоочисника з «відмінними аеродинамічними характеристиками». Або заявляють, що їхні щітки оснащуються особливими аеродинамічними спойлерами, які забезпечують краще притиснення до скла на високих швидкостях. Але чи є в цьому сенс, або все це не більше ніж маркетинговий хід?
В описі щіток склоочисників різних брендів можна зустріти пасажі приблизно такого змісту: «Наші преміальні щітки оснащуються спеціальним асиметричним/симетричним спойлером. Чим вище швидкість, тим сильніше сила притиснення щітки до скла, тому наші щітки прекрасно виконують свою роботу при швидкостях навіть до 150/160/180... кілометрів на годину».
В принципі, все зрозуміло. З одного боку, стверджується, що на великій швидкості щітки склоочисника при включенні останнього дійсно може “підривати” — щітка під впливом потоку повітря “намагається” відірватися від скла. З іншого боку, на власні очі спостерігати це явище доводилося небагатьом.
Відповідно, можна припустити що каркасна, безкаркасна або гібридна щітки мають різну парусність, яка є найменшою у безкаркасних, потім йдуть гібридні та каркасні, у яких кожне коромисло створює опір потоку. Врахувати ще й таке явище, як пограничний шар, — складно, тому обмежимося припущенням, що велика частина щітки все-таки знаходиться за його межами.
Так чи інакше, тиск, що в цілому чиниться на щітку за швидкості вітру понад 45 м/с (160 км/год), можна порівняти з тим зусиллям, що ми докладаємо, коли відтягуємо очисник від скла. При цьому хотілося б сподіватися, що автовиробники все-таки розбираються в питаннях безпеки й зовсім не горять бажанням отримувати позови від автовласників, які потрапили у ДТП з вини щіток, які відриваються від скла.
Тому можна припустити, що на пристойних автомобілях сила пружини важеля склоочисника — з запасом. Принаймні з розрахунку на щітку того типу, який йде в оригінальній комплектації.
Втім, навіть якщо пружина важеля двірника не дозволяє щітці в повному сенсі відриватися від скла (якщо пружина важеля склоочисника не ослабла від старості та корозії), це не означає відсутність проблем. Як ми встановили, тиск вітру може бути досить значним, і він точно може знижувати силу притиснення щітки до скла. А це означає, що погіршення очищення скла, пропуски й брудні смуги цілком можуть проявлятися більшою мірою саме зі збільшенням швидкості.
У світлі наведеного стає очевидно, що найкраща аеродинаміка коромисла безкаркасної щітки або кожуха гібридної — під час руху з реально високою швидкістю зайвою не буде. Але, за великим рахунком, питання в іншому. А саме — чи варто взагалі їздити з такою швидкістю, яка помітно впливає на якість очищення скла, в таку погоду, за якої необхідно очищувати скло?
Які б не були шини, якими б системами курсової стійкості та іншими “помічниками” не був начинений автомобіль — закони зчеплення шин з поверхнею не обдурити. Навіть для найкращих шин у новому стані показник ризикованої з точки зору аквапланування швидкості лежить в межах 100–120 км/год.
Це на хорошій дорозі з правильним профілем настилу, вкритій тонким шаром води, що постійно стікає до узбіччя. А на залитих водою продавлених ділянках покриття навіть при 80 км/год машина вже може “попливти”.
Ось і постає питання — а чи потрібні аеродинамічні щітки склоочисника, якщо під час дощу або коли на трасу постійно падає сніг більше сотні все одно не варто розганятися? Які там 160+ кілометрів на годину?!
Звичайно, необхідність екстрено пустити в дію щітки склоочисника теоретично може виникнути в ситуації, коли немає ані дощу, ані снігу. Наприклад, порив вітру накидав на скло пилу або опалого листя. Або лобове скло забризкало брудом з-під коліс попутної або зустрічної вантажівки. Або хулігани кинули з моста... гумову кульку з фарбою або іншою рідиною, що погано пахне.
Щоб відповісти на поставлене запитання з великою часткою впевненості щодо конкретного типу автомобілів (зокрема — з огляду на різний кут нахилу лобового скла), треба було б зібрати велику статистику. Проте, можна почати зі збору даних з особистого досвіду наших передплатників. Хоча вибірка і не буде репрезентативною, принаймні — це дозволить скласти уявлення з розглянутого питання на підставі емпіричних даних.